Новини

Тараканів форт

У 1795 р. в результаті третього поділу Польщі Дубно відійшло до Росії і стало прикордонним містом. Старі фортеці вже не відповідали вимогам часу і не контролювали новозбудовані залізничні шляхи. Основною загрозою Росії були Австро-Угорщина і Німеччина. Командуванням царського війська був розроблений план побудови на заході нових шести фортець. Однією з них став Тараканів форт, який у відповідності до плану інженера-генерала Е.І. Тотлебена мав перекривати шосейну дорогу і залізницю Броди – Здолбунів.



У 1885-1890 р.р. форт був побудований. На «квітку» прибув сам імператор Олександр ІІІ з сім’єю.



Зовні споруда представляла собою квадратний по зовнішньому периметру земельно-бетонний вал, відділений від внутрішніх цегляних будівель вулицею.







Друга - полігональна вулиця оточувала центральну цегляну двоповерхову внутрішню казарму з господарськими і житловими приміщеннями та полковою церквою. Тут же був викопаний колодязь (ф.3).









Між цими вулицями знаходились двоповерхові безпечні каземати. В них знаходились склади продовольства, боєзапасів і зброї, майстерні і інші військово-господарські приміщення. Внутрішня казарма і безпечні каземати сполучались між собою підземними і містковими на рівні другого поверху переходами. Форт був замаскований насадженим лісом.









В спорудженні і укріпленні форту приймали участь генерал-лейтенант інженерних військ К.І. Величко і славнозвісний інженер-генерал Д.М.Карбишев,



що вже у другу світову війну відмовився від співробітництва з фашистами і 18.02.1945 р. був облитий ними на морозі водою і, перетворившись на льодяну статую, загинув. Він став символом мужності, волі і стійкості радянських людей.

Під час першої світової війни форт декілька раз переходив з рук у руки володіли ним австрійці і росіяни, поляки і червона армія. Найжорстокіші бої форт витримав 16 -20 липня 1920 р. коли він захищав від червоноармійців. В той час командував гарнізоном польських військ майор Віктор Матчинський. Він затримав наступ військ Якіра, Будьонного, Щорса, Ворошилова під командуванням Л. Троцького і дав можливість польській армії перегрупуватись і підсилитись у районі Львова, за що був нагороджений маршалом Польщі Й. Пілсуцьким орденом «Віртуті Мілітарі».

На підступах до форту загинуло тоді більше тисячі червоноармійців. Крім історичних подій навколо форту і грандіозності фортифікаційної споруди, мене вразив її дах (ф.5). Знаючи проблеми протікання плоского даху у сучасних спорудах, я звернув увагу на те, як його побудували більш ніж сто років назад. Він, бетонний, вроді б то і плоский, але хвилястий. Дощова вода скопичується у нижніх півхвилях, які мають нахил через раз у протилежні боки. Цим забезпечується повна гарантія від протікання води у нижні шари бетону і здійснюється рівномірний розподіл атмосферних опадів по боках будови. І воно все стоїть сто років не протікаючи без просмолення і герметизації.

Поїдьте - гляньте! Впевнений, поїздка лишить масу позитивних вражень!

О. Столяров.